Виклики та стійкість українських журналістів

Що слугує найбільшим викликом для журналістів та який є рівень стійкості журналістів, попри всі складності, – у новому дослідженні Mental Support for Media.

Ми знаємо, що професія журналіста має один з найвищих ризиків проблем психічного здоров'я. За результатами цьогорічного дослідження, проведеного в межах програми Mental Support for Media, і яке охопило понад 800 журналістів,

9 із 10 медійників мають симптоми депресії.
8 із 10 — симптоми тривожного розладу.
64% журналістів пережили травматичну подію;
а 44% – мають нав’язливі, небажані спогади про цю подію, що є ознакою ризику ПТСР.

Що слугує найбільшим викликом для журналістів?

Нове дослідження охопило 69 журналістів — учасників програми психологічної підтримки Mental Support for Media. Серед них – 75% жінки, 25% чоловіки; середній вік — 31.6 рік (загалом від 19 до 58).

Журналісти з усієї країни, найбільше представлені – Київська (36%), Миколаївська (22%) та Харківська (10%) області.

Актуальні виклики журналістів

Журналістам пропонували оцінити 19 потенційних труднощів за частотою прояву («Часто» / «Інколи» / «Не є проблемою зараз»). Перелік охоплював кілька груп: виклики, пов’язані з війною; виклики робочого процесу, особистісні труднощі, а також труднощі у стосунках.

Якщо рахувати загальне охоплення («часто» + «інколи»), з хронічною втомою стикається

88% журналістів — це найпоширеніший виклик у вибірці. Перфекціонізм/гіпервідповідальність (85%) і вигорання (84%) йдуть слідом.

Тобто фізичне й емоційне виснаження — фоновий стан для переважної більшості журналістів.

Детальніший розподіл відповідей щодо найбільших викликів для журналістів нижче у таблиці.

Топ 10 викликів журналістів

Нижче наводимо десять найпоширеніших викликів за відповідями «Часто».

Життєстійкість журналістів

Попри всі складності життя під час війни та роботи з надзвичайно чутливими темами,

журналісти, що взяли участь у дослідженні, демонструють високий рівень життєстійкості (резилієнтності).

Кожен учасник оцінював 22 твердження за шкалою від 1 до 10. Кількість балів, що наближчається до 100, означає високий рівень резилієнтності.

Нижче — найбільш виражені сильні сторони журналістів, які й формують загальний рівень життєстійкості.

Ключові висновки:

86% вище порогу резилієнтності

Попри воєнний контекст і високе робоче навантаження, переважна більшість українських журналістів демонструють досить високий рівень стійкості. На наш погляд, цьому сприяє усвідомлення значимості роботи та її важливості для широкого кола осіб, а також вміння бути гнучкими та шукати різні способи вирішення складних питань.

Виклик №1: Перфекціонізм і гіпервідповідальність

Особистісні труднощі (перфекціонізм, гіпервідповідальність) відзначають «часто» 48% — це найвищий показник серед усіх 19 викликів. При цьому він значимо знижує стійкість і найчастіше йде поруч з виснаженням.

Накопичення — ключовий ризик

Не окремий виклик, а їх поєднання. При 5 і більше викликах, які зазначені як “часті”, стійкість значимо нижча: 128.7 проти 149.2.

Вікова група ризику

Журналісти 36+ почуваються більш виснаженими. Виснаження, вигорання і проживання втрати значимо зростають із віком. Стійкість у 36+ – найнижча (130.8 vs 144.5 у 26–35), хоча різниця не є критичню.

Точки опори

Сила, гнучкість, згода з минулим. Найвищі ресурси: «вірю у свої зусилля» (7.35), «відчуваю себе сильним» (7.23), «гнучкість» (7.20). Ці якості є точкою опори для журналістів.

Кластери викликів — не випадкові.

Виснаження, особистісні труднощі, втрата сенсів і невизначеність утворюють щільний вузол:

Парадокс фронтових регіонів.

Журналісти з Миколаєва, Харкова, Сум мають схожий рівень стійкості (137.0 vs 140.5, p=0.897), але — несподівано — рідше звітують про особистісні труднощі, невизначеність і труднощі у стосунках. Можливе пояснення: у прифронтовій зоні зовнішня загроза конкретна, тоді як внутрішні тривоги менш помітні.

___________

Дослідження проведено за підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки в межах програми Mental Support for Media — єдиної в Україні програми комплексного психотерапевтичного супроводу журналістів та редакцій. Ми забезпечуємо: діагностику, навчання, індивідуальні консультації та відновлення журналістів.

Дослідження підготувала:

Анастасія Ніжнік, психотерапевтка, менторка програми Mental Support for Media, співзасновниця Центру розвитку та психотерапії Брейнкульт і платформи Хаб стійкості.