Дослідження стану психічного добробуту журналістів

Програма психологічної підтримки журналістів і редакцій Mental Support for Media (MSM) стартувала на початку 2023 року як результат чотирирічної роботи команди Фундації Суспільність у партнерстві з Центром психічного здоров’я БрейнКульт, над розширенням доступу до психологічної підтримки редакцій і журналістів.

Основна мета програми Mental Support for Media — зробити культуру турботи про психічне здоров'я журналістів нормою повсякденного життя і роботи. В основі програми лежить розроблена нами модель комплексного супроводу редакцій, яка включає 4 компоненти: діагностика, навчання, індивідуальні консультації та заходи з відновлення журналістів.

Зараз ми вже маємо можливість поділитись з вами результатами діагностики психологічного стану журналістів у період з вересня 2023 року по квітень 2024. Кількість респондентів – 327 журналістів.

Оцінка стану проводилась на основі результатів скринінгових опитувальників на симптоми депресії (PHQ-9), тривожного розладу (GAD-7) та тесту на емоційне вигорання.

Вигорання:

Симптоми вигорання мають 92,4% журналістів, що брали участь у дослідженні. Поряд з цим більшість (62,4%) мають лише його початкові ознаки, які загалом достатньо легко піддаються коригуванню. Вигорання середньої важкості та виражений рівень мають 28,1% та 1,8% відповідно.

Симптоми депресії:

Симптоми депресії мають 93% опитаних журналістів. З них легкого ступеню – чверть – 25,7%; помірного – 33.3%. Симптоми вираженої та важкої депресії мають 22,9% та 11% відповідно.

Симптоми тривожного розладу (ГТР):

Симптоми тривожного розладу присутні у всіх в тій чи іншій мірі: легкого ступеню – у 10.7% опитаних, помірного ступеню – у 38.2%, середнього – 30% та 21,1% опитаних мають симптоми тривоги високого

З 327 осіб переживали стресові події 191 особа, з них у 117 (61%) спогади досі непокоять, повторюються, тривожать, є небажаними.

Поряд з цим важливо розуміти, що під час війни люди можуть мати великий спектр і вираженість емоцій та фізіологічних реакцій – і це є нормальною відповіддю на насильницькі дії. Ці реакції можуть бути неприємними, важко контрольованими та непростими і тому потребують уваги, але зазвичай це є результатом того, як організм людини працює в режимі самозахисту та самі по собі вони не є патологічними.

Втім це не означає, що такі стани потрібно ігнорувати і залишати без уваги. Адже вони суттєво впливають і на працездатність, і на життя загалом. Звернення за можливістю доступу до психотерапевтичного супроводу для членів команди є однозначно доречним.

Деякі з відповідей учасників опитування, на які особливо важливо звернути увагу та знайти спосіб для покращення ситуації, наводимо нижче:

Поряд з цим є доступні способи покращення ситуації з самопочуттям журналістів – деякі з них можуть бути впроваджені на рівні особистому і залежать тільки від самого журналіста, деякі – на рівні команд, деякі ж стосуються робочого процесу і є в сфері відповідальності керівництва редакції.

Незабаром ми поділимось з вами результатами дослідження ефективності навіть достатньо коротермінового психотерапевтичного супроводу (2-4 місяці) журналістів у межах програми Mental Support for Media (MSM).

Підсумок

Професія журналіста – надзвичайно важлива – у мирний час, а під час війни – особливо. Але за професією стоїть людина, яка важлива не менше і яка часом потребує підтримки. Результати діагностики психологічного стану журналістів є наступні:

кількість респондентів – 327 медійники;
вересень 2023 – квітень 2024;
оцінка стану проводилась на основі результатів скринінгових опитувальників на симптоми депресії (PHQ-9), тривожного розладу (GAD-7) та тесту на емоційне вигорання.

Згідно дослідження:

симптоми вигорання мають 92,4% журналістів, поряд з цим більшість (62,4%) має їх початковий рівень, який достатньо добре може коригуватись, якщо приділити цьому увагу, внести певні зміни в організацію робочого процесу.

Симптоми депресії мають 93% опитаних. З них третина – мають симптоми вираженої та важкої депресії (22,9% та 11% відповідно).

Симптоми тривожного розладу присутні у всіх в тій чи іншій мірі, але важливо, що майже у половини опитаних мають симптоми тривоги вираженого та важкого ступеню – у 30% та 21,1% відповідно.

Поряд з тим, що під час війни це нормально мати подібні стани, втім це не означає, що їх потрібно ігнорувати і залишати без уваги. Адже вони суттєво впливають і на працездатність, і на життя загалом. Звернення за можливістю доступу до психотерапевтичного супроводу для членів команди є однозначно доречним.

Дослідження підготували:

Анастасія Ніжнік, психотерапевтка, співзасновниця Центру розвитку і психотерапії Брейнкульт і платформи Хаб стійкості.
Андрій Сидоренко, координатор програми Mental Support for Media Фундації Суспільність.